Транскордонний репортаж

У світ вийшла книга про висвітлення ЗМІ російсько-українських відносин

СЦГІ. зображення

У Луганську вийшла в світ книга за результатами реалізації проекту Східноукраїнського центру громадських ініціатив «Транскордонний репортаж». У книзі представлені результати моніторингу публікацій на тему російсько-українських відносин у друкованих ЗМІ Луганської та Воронезької областей у 2009-2010 рр. Дослідження розповідає про тематику публікацій, тональність, жанрове різноманіття та ступінь представлення у них тем, що становлять гострий суспільний інтерес. Моніторинг було проведено фахівцями партнерських організацій - «Східноукраїнського центру громадських ініціатив (Луганськ, Україна) та Регіонального Фонду «Центр захисту прав ЗМІ» (Воронеж, Російська Федерація).
 Також у збірнику розміщено статті журналістів двох прикордонних областей, створені  протягом проекту. Публікації відрізняються різноманіттям проблематики: у книжці можна знайти статті про проблеми свободи слова у місцевій пресі, розвиток профспілкового руху, історію та культуру Слобожанщини, сучасне життя та цінності мешканців двох прикордонних областей.

«Моніторинг висвітлив дивну тенденцію: в місцевій пресі Воронежчини та Луганщини переважають публікації про російсько-українські взаємини, які не присвячені місцевій проблематиці. Публікації дуже заполітизовані. Саме тому в рамках проекту ми підтримали створення статей, які не породжуватимуть черговий офіціоз, а подадуть «людський», альтернативний, погляд на відносини між двома народами та країнами. Саме такі публікації можна знайти у збірнику», - коментує вихід книги у світ Володимир Щербаченко, керівник проекту «Транскордонний репортаж». 
Книга випущена двома мовами (російською та українською) та у двох варіантах – як друковане видання та як CD-диск. Тираж видання у рівних частинах буде поширено в Україні та в Росії.
Видання буде цікавим представникам ЗМІ, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадським організаціям, майбутнім журналістам та всі тим, хто цікавиться проблематикою ЗМІ.
Примірник видання можна безкоштовно отримати в офісі СЦГІ (після 10 січня 2011 року) або переглянути на САЙТІ.

«Транскордонний репортаж»: збірник матеріалів проекту

СЦГІ. зображення

«Транскордонний репортаж»: збірник матеріалів проекту / Східноукраїнський центр громадських ініціатив. За заг. ред. В. В. Щербаченка. – Луганськ: СПД Резніков В.С., 2010. – 132 с.
Це видання є результатом реалізації проекту «Транскордонний репортаж» Східноукраїнського центру громадських ініціатив (Луганськ, Україна) та Регіонального Фонду «Центр захисту прав ЗМІ» (Вороніж, Російська Федерація). У книзі представлені результати громадського моніторингу публікацій на тему російсько-українських відносин у друкованих ЗМІ Луганської та Воронезької областей у 2009-2010 рр., а також статті журналістів двох прикордонних областей, створені у рамках проекту.
Видання буде цікавим представникам ЗМІ, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадським організаціям, майбутнім журналістам та всі тим, хто цікавиться проблематикою ЗМІ.
Зміст видання є виключно поглядом його авторів.

«Трансграничный репортаж»: сборник материалов проекта / Восточноукраинский центр общественных инициатив; Под общ. ред. В.В. Щербаченко. – Луганск: СПД Резников В.С., 2010. – 132 с.

Это издание является результатом реализации проекта «Трансграничный репортаж» Восточноукраинского центра общественных инициатив (Луганск, Украина) и Регионального Фонда «Центр защиты прав СМИ» (Воронеж, Российская Федерация). В книге представлены результаты общественного мониторинга публикаций на тему российско-украинских отношений в печатных СМИ Луганской и Воронежской областей в 2009-2010 гг., а также статьи журналистов двух приграничных областей, созданные в рамках проекта.
Издание будет интересно представителям СМИ, органов государственной власти и местного самоуправления, общественным организациям, будущим журналистам и всех тем, кто интересуется проблематикой СМИ.
Содержание данного издания является исключительно точкой зрения его авторов.

КОЗАЦТВО ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ У НАС І В СУСІДІВ

КАПЛУНОВ ВАСИЛЬ

Новопсковщина. – №43. – 22 жовтня 2010 р. – С. 8.
Новопсковщина. – № 44. – 29 жовтня 2010 р. – С.8.
Новопсковщина. – № 45. – 5 листопада 2010 р. – С. 8.

1. Козаки чи свинопаси?

Відійшли в минуле просторікування про проблему – хто, «козаки чи свинопаси» (за висловом поета), заселяли нашу Приайдарщину. З часів Байди-Вишневецького, який у 50-х роках XVI ст. придінцевими степами привів запорожців у наш край, і до 30-х років XVIII ст., коли утворилися сотенні містечка Острогожського полку Української дивізії (як тоді звалася Слобожанщина), величезний простір колишнього Дикого поля заселявся козаками (запорозькими і слобідськими) та українськими селянами. Історики зазначають, що колонізаційні потоки з Подніпров’я були набагато потужнішими, ніж з Московії, тому українське населення в цих краях було переважаючим. Окрім того, кількість козаків завжди перевищувала кількість селян. В другій половині ХVІІ ст. виникають хутори і слободи, серед яких по Айдару від верхньої течії: Ровеньки (Ревеньки), Біла Лучка, Осинове, Закам’янка, Закотне та ін.
У 1732 р. відбулося переведення частини острогозьких козаків на Айдар. З цього часу північ нинішньої Луганської області (Старобільщина), схід Бєлгородської (Ровеньківщина) та крайній південь нинішньої Воронежчини стали належати до Острогожського слобідського полку, який був одним з п’яти полків тієї ж Української дивізії. Згадані слободи стали сотенними містечками. Принагідно відмітимо, що на чолі дивізії стояв бригадир (аналог запорозького гетьмана) та командир дивізії (по-запорозькому – кошовий отаман). Український дух був у назві дивізії, етнічному складі полків, козацьких, побутових і обрядових традиціях. Керували ж нею в різні часи люди зі специфічними неукраїнськими прізвищами: Банческул, Поскочін, Бринк, Оліц.

МІХАЛИЧ ЗМІНЮЄ ПРОФЕСІЮ

МАЛАШЕНКО ТЕТЯНА

У рамках проекту «Транскордонний репортаж», що проводився в партнерстві між Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Луганськ, Україна) та Регіональноим фондом «Центр захисту прав ЗМІ» (Воронеж, Російська Федерація), студентам нашого університету вдалося трохи помандрувати й познайомитися з колегами. Під час подорожі до Воронежу нам пощастило потрапити на студентський рок-фестиваль, про який і хотілося б розповісти докладніше.

ВОРОНЕЖСКИЙ ПАЗЛ

«Наша газета»
БОЙКО АННА

Як часто ми живемо з людьми поруч, але зовсім нічого про них не знаємо. Те ж саме відбувається і з містами. Здавалось, що про найближчих географічних сусідів ми повинні знати багато чого, але насправді буває навпаки. Наприклад, чи багато хто з луганчан були в російському Воронежі та знайомі з його історією та сучасністю? Інтерес не пустий, бо Луганська область межує з декількома областями Росії, у тому числі і з Воронезькою. Цю територіальну близькість завжди доповнювали добросусідські стосунки, особливо в прикордонних районах з обох боків. У рамках проекту «Транскордонний репортаж» луганські журналісти відвідали Воронеж і спробували скласти невеличкий «пазл», який об’єднує сукупність вражень та цікавих фактів про місто.

ЛЮБОВЬ ПО ИНЕРЦИИ

Информационно-аналитический портал «В засаде»
http://v-zasade.ru

ЖОЛУДЬ РОМАН

Пока политики пытаются повернуть Украину то к Европе, то к России, там появилось новое поколение людей, не знающих Советского Союза и не слыхавших о «братских народах». Чтобы представить, как будут относиться украинцы к России лет через двадцать, наш корреспондент поехал в Луганск, город, традиционно считающийся «пророссийским».

«МОЛОДАЯ ГВАРДИЯ»: СИМВОЛ НЕСЛОМЛЕННЫХ ДУХОМ

 Газета "Коммуна"

ДМИТРИЙ ДЕНИСЕНКО

Далёкое – близкое / Наше время даёт шанс объективной оценки деятельности легендарной антифашистской молодёжной организации

Времена меняются, а красивую легенду под именем «Молодая гвардия» вновь вытаскивают из шкафа истории и пытаются подать под соусом, соответствующим насущным идеологическим веяниям. Спрос на патриотизм будет всегда. Монополия названия разрушена – к примеру, у нас действует Всероссийская общественная организация под этим именем. Но речь сегодня будет о той «Молодой гвардии», которая была создана вскоре после начала немецко-фашистской оккупации города Краснодона Луганской (тогда - Ворошиловградской) области Украины (оккупация началась 20 июня 1942 года). К сожалению, в недавнем прошлом эти ребята, в дальнем шахтёрском посёлке боровшиеся с фашизмом, приобрели прямо-таки легендарный облик благодаря роману Александра Фадеева, а затем и снятому режиссёром Евгением Герасимовым художественному фильму. Правду от лжи отличить сложно, да и сам Фадеев писал: «Я считал возможным вносить элементы вымысла». Это подталкивает многочисленных исследователей к поиску правды.

Одна дорога з трьох

Україна Молода. – № 203. – 30.10.2010.

Воронеж таки перейшов на московське «акання», але повноцінною часткою Московщини не став. Тут і дихається легше (навіть поруч із ГУВC), і люди привітніші. Мабуть, на характері регіону позначається близькість України. Зокрема – присутність українців у діловій та науковій еліті регіону. Один iз них – Анатолій Корнієнко. Людина, яка навчила Воронежчину вирощувати буряк. І не тільки.

Збір матеріалів
EUCCI